Два вірші

Основне фото: Каспар Давид Фрідріх, «Схід місяця на морі».

Перший вірш із Шарль Бодлер, який зі своєю збіркою віршів “Les Fleurs du Mal“з 1857 по 1868 роки вважається важливим піонером літературної сучасності в Європі. До збірки входять 150 добрих віршів у шести категоріях, і мені особливо подобається Spleen (LXXX), головним чином тому, що меланхолія, яку література любить називати меланхолією, може дуже легко врегулювати все і кожного в наші дні.

Селезінка

Quand le ciel bas et loud pèse comme un couvercle
Sur l'esprit missed en proie aux longs ennuis,
Et que de l'horizon embrassant tout le cercle
II nous verses un jour noir plus triste que les nuits;
Коли земля змінюється у вологій атмосфері,
Où l'Espérance, comme une chauve-souris,
S'en va battant les murs de son aile tiid
Et se cognant la tête à des plafonds pourris;
Quand la pluie etalant ses величезні потяги
D'une величезна в'язниця imite les barreaux,
Et qu'un people muet d'infâmes araignées
Vientre ses filets au fond de nos cerveaux,
Des cloches tout à coup sauten avec furie
Et lance verse le ciel un affreux hurlement,
Ainsi que des esprits errants et sans patrie
Qui se mettent à geindre opinijatrement.
– Et de longs corbillards, sans tambours ni musique,
Нечистий lentement dans mon âme; l'Espoir,
Vaincu, pleure, et l'Angoisse atroce, despotique,
Sur mon crâne нахилений plante son drapeau noir.

Шарль Бодлер, Les Fleurs du Mal

Ще один вірш, який також добре передає настрій нашої нинішньої ситуації, це автор Поль Марі Верлен і є частиною його поетичної збірки «Poèmes saturniens» 1866 року, яка включає загалом 37 віршів у п’яти категоріях.

Далі в 1944 році набули особливого значення для Опору.

Золотий шанс

Les sanglots longs
скрипки
     De l'automne
Благословенний mon coeur
D'une langueur
     Монотонний.

Всі задихаються
Et bleme, quand
     сонце l'heure,
Я пам'ятаю,
Des jours anciens
     Et je pleure;

Et je m'en vais
При поганому вітрі
     Qui m'emporte
Дека, Дела
Pareil a la
     Feuille morte.

Поль-Марі Верлен, Saturniens Poèmes (1866)

Якщо вам також подобаються ці два вірші, то я дуже рекомендую поетичні збірки обох поетів.

Я майже зробив Стефан Малларме забуті, зустрічі під назвою «Мардіс» тощо Поль Валері і Райнер Марія Рільке сильно вплинув, і я добре запам’ятав це через наступний вірш.

Смуток d'été

Le soleil, sur le sable, ô lutteuse endormie,
En l'or de tes cheveux chauffe un bain langoureux
Et, споживач l'encens sur ta joue ennemie,
Меле має задоволення від пиття.

De ce blanc flamboiement l'immuable accalmie
T'a fait dire, attristée, ô mes baisers peureux
«Nous ne serons jamais une seule momie
Sous l'antique pustel et les palmiers heureux!»

Mais la chevelure est une riviere tiède,
Où noyer sans frissons l'âme qui nous obsède
Et trouver ce néant que tu ne connais pas.

Je goûterai le fard pleuré par te paupières,
Pour voir s'il sait donner au coeur que tu frappas
L'insensibilité de l'azur et des pierres.

Стефан Малларме