Опубліковане фото: рулон туалетного паперу | © Pixabay
Про те, що я колись напишу статтю про туалетний папір, мені навіть не спало на думку в найсміливіших мріях. Але оскільки я живу в мікрорайоні, де туалетного паперу цілими днями не було, а також у мене цілком нормальне травлення, у мене починаються думки.
Я все ще вірю в добро в людях і тим більше у функціонуючу ринкову економіку, тому поки що утримався від початку виробництва власного туалетного паперу.
Але дивно, що відбувається, коли звичайна життєва ситуація людей раптом трохи змінюється. Це підтверджують передусім ті, хто довгий час стверджував, що наше суспільство повністю перенасичене і вже дуже далеко впало.
А для тих, хто просто не хоче вірити, що серед нас завжди велика кількість «придурків», вони пробують удачу в психоаналізі, щоб знайти більш правдоподібні причини для накопичення туалетного паперу. Але навіть вони дуже швидко приходять до «анальної фази», а потім люблять говорити, науково обгрунтовано, про анальних персонажів.
Я не хочу знову заходити так далеко, і після короткого перегляду моєї тези, зателефонувавши в інші міста, я прийшов до висновку, що це питання виключно інтелекту.
Чим дурніші – якісно та кількісно – люди у вашому районі, тим менше туалетного паперу ви знайдете на полицях супермаркетів та аптек.
Тому давнє німецьке прислів’я «Тупше, ніж дозволяє поліція» тепер має звучати так: «Глупше, ніж Aldi та Lidl можуть доставляти туалетний папір».